Теорія пізнання

 

Позначення: Р - розум; Рас - розум; Чув - почуття людини; В - взаємодію; Зрдипд - закон рівності дії й протидії; Октид - об'єкт ідеальний; Идент - ідентифікація об'єкта; ЗИЗМФ - закон ізоморфізму інтелекту й природи; Октр - об'єкт реальний; двосторонні стрілки вказують на те, що взаємодія здійснюється в деякому стаціонарному режимі; однобічна стрілка виключає з розгляду ЧУВВМ.

Таким чином, для найбільш загального випадку використовується трикомпонентна теорія пізнання , складовими якої є: свідомість, несвідоме й природа, або ЧУВВМ. Така теорія повністю задовольняє біблійному всезагальному закону збереження, відповідно до якого пізнання принципове нового неможливо, тому що в спадкоємній інформації немає зразка для порівняння.

Обговорювана теорія враховує геніальну думку Гегеля про те, що пізнання є тільки факт переходу від природи до свідомості, потім до несвідомого й назад, що й становить квант пізнання , а структурна формула містить усі складові його ж абсолютної ідеї, а саме: процес (властиво пізнання ); Кручений (поняття про божественний); спадкоємну інформацію (зміст абсолютної ідеї); закон изомофизма інтелекту й природи (закон тотожності буття й мислення) і абсолютну істину.

А тепер ми можемо затверджувати, у відповідності зі знаменитим грецьким філософом Протагором, що людин є міра всіх речей, і що цей постулат слід розуміти в самому широкому змісті, тобто людин, крім міри, містить у собі всі можливі принципи й закони, що діють у нашім світі; людин є самим зробленим створенням на Землі, а це дає йому право, підтверджене Біблією, використовувати всю природу для задоволення своїх необхідних природних потреб.

Хто хоче із цим сперечатися - нехай сперечається.

Так говорив З.Фрейд.

А.Колотев
19.02.2001

 

Теорія пізнання Фрейд  познание Бидструп

Copyright© 2007 Срачь инженеров. Пьеса, в трех ДДОСАХ и двух АПах. Цитирование разрешено!